Про читання Священного Писання

розміщено в: Іван Золотоустий, Повчання | 0
Іван Золотоустий “Повчання”

dorofey_4Якщо ми будемо постійно вправлятися в читанні Священного Писання, то будемо спроможні досягти свого спасіння, пізнаємо і справедливі догмати, і життя доброчесне. Хіба би хто був надто впертим, непохитним та лінивим; дарма що не дістав ніякої вигоди: при всьому тому в нинішній час збере плід і отримає якусь користь, хоча і не таку, щоб міг її відчути, але все ж таки отримає. Якщо той, хто приходить до мироварні і, перебуваючи в цьому закладі, мимоволі проникається ароматом, то значно більше – той, хто ходить до церкви. Як унаслідок бездіяльності народжується лінивство, так і від вправляння з’являється старанність. Тому, якими б багатьма гріхами ти не був обтяжений, хіба би ти був нечистим, не уникай тутешнього зібрання. Та що ж, скажеш, якщо я слухаю, але не виконую? Не малий здобуток і це – визнати себе недостойним. Не даремний і цей страх; не безплідна і ця боязнь. Якщо тільки будеш журитися за тим, що, слухаючи, не виконуєш, то неодмінно прийдеш коли-небудь і до виконання. Хто розмовляє з Богом і слухає бесіду Божу, тому неможливо не отримати жодної користі. Адже ми відразу поправляємо на собі одіж, миємо руки, як тільки хочемо взяти Біблію. Чи бачиш, яке благоговіння ще до читання? Якщо ж ми і читати уважно будемо, то матимемо велику користь. Насправді, якщо б це читання не наближувало душу до благоговіння, ми б не стали мити рук; більш того, якщо жінка не вкрита, негайно одягає серпанок, показуючи тим свідчення свого внутрішнього благоговіння; а чоловік, якщо голова його вкрита – оголює її. Бачиш, як зовнішній вигляд буває провісником внутрішнього благоговіння? Потім, сівши слухати, людина часто зітхає і засуджує своє нинішнє життя. Отже, будемо дослухатися до Писань. І, коли не що інше, то, принаймні, Євангеліє нехай буде для нас предметом особливої уваги, нехай буде завжди в наших руках. Бо тільки відкриєш цю книгу, відразу перед очима постає ім’я Христове і зараз же почуєш слова: “Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, Його мати, була заручена з Йосифом; …виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа” (Мт. 1, 18). А хто почує це, відразу побажає дівства, подивується народженню, зречеться землі. Немаловажно і те, що ти побачиш Діву, котра сподобилася Духа, і – Ангела, котрий розмовляє з нею. Втім, про це йдеться ще на початку. Якщо ж ти будеш продовжувати читати до кінця, то відразу відкинеш усе житейське і сміятимешся над усім земним. Якщо ти багатий, за ніщо матимеш багатство, коли почуєш, що Вона, заручена з теслею і походить зі смиренного дому, стала Матір’ю твого Владики. Якщо ти бідний — не будеш соромитися своєї бідності, коли взнаєш, що Творець світу не засоромився найбіднішого дому. Роздумуючи над цим, ти не станеш красти, не будеш хабарником, не станеш брати того, що належить іншим; навпаки, скоріше сам зробишся любителем бідності і будеш нехтувати багатством. А досягши цього, ти уникнеш усякого зла. Далі, коли побачиш Христа, лежачим у яслах, не будеш намагатися прикрасити своє дитя золотом чи влаштувати для своєї жінки дорогоцінне ложе. А не турбуючись про подібне, ти не станеш через це брати хабарі і красти. Багато й інших настанов можна отримати від читання Писання, котрі неможливо тобі переказати з подробицями; але їх пізнають ті, хто зробить спробу. Тому благаю вас і придбати книги Св. Писання, і засвоїти для себе думки їхні, і накреслити їх у душах. Юдеям, оскільки вони були неуважними, наказано було чіпляти писання до рук; а ми навіть і не на руках, а вдома покладаємо їх, тоді як належить закарбовувати їх у серці. Завдяки цьому ми очистимо себе в нинішньому житті і досягнемо майбутніх благ.

53 Бес. на Єв. Йо.

Залишити відповідь