Про Хрест і Хресне Знамення

розміщено в: Іван Золотоустий, Повчання | 0
Іван Золотоустий “Повчання”

monach_14Хрест раніше був найменуванням осуду і покарання, а тепер став почесним та жаданим; раніше хрест був предметом ганьби і катування, а тепер став предметом слави та честі. А що хрест дійсно є славою, послухаймо Христа, Котрий говорить: “…прослав Мене, Отче, у себе – славою тією, що її Я мав у Тебе перед тим, як постав світ” (Йо. 17, 5), називаючи славою хрест. Хрест – глава нашого спасіння, хрест – причина незчисленних благ. Через нього ми, котрі були раніше безславними і знедоленими, тепер прийняті в число синів; через нього ми вже не залишаємося в омані та пізнали істину; через нього ми, котрі раніше поклонялися деревам і каменям, тепер пізнали Творця всіх; через нього ми, котрі були рабами гріха, приведені до свободи праведности; через нього земля, нарешті, зробилася небом. Він звільнив нас від омани, він привів нас до істини, він улаштував примирення між Богом і людьми, він, витягши нас з глибини пороку, підніс на вершину доброчесності, він винищив бісовську оману, він викорінив спокушання. Через нього вже не стало диму, смороду і кровопролиття безсловесних тварин, але всюди – духовні служби, пісні та молитви; через нього біси кинулися навтіки, через нього диявол відійшов, через нього людське єство стало суперником життю ангельському, через нього дівоцтво встановилося на землі. Бо з того часу, як прийшов Народжений від Діви, рід людський пізнав цей шлях до доброчесності. Він просвітив нас, котрі сиділи в темряві, Він звільнив нас, котрі знаходилися в полоні, Він зробив близькими нас, котрі були далеко, Він зблизив нас, котрі були чужими, Він зробив громадянами неба нас, котрі були мандрівцями, Він припинив у нас війни, Він став для нас опорою світу. Через нього ми вже не боїмося розжарених стріл диявола, бо знайшли джерело життя; через нього ми перестали бути в удівстві, бо дістали Жениха; через нього ми вже не боїмося вовка, бо пізнали доброго Пастиря. “Я – добрий пастир, – говорить Господь. – Добрий пастир…” (Йо. 10, 11). Через нього ми вже не боїмося мучителя, бо згуртувалися довкола царя. Чи бачиш, скільки благ дав нам хрест? На хресті принесена жертва; а де жертва, там відпущення гріхів, там примирення з Господом, там свято і радість. “…Пасха наша, Христос, принесений у жертву” (1 Кор. 5, 7). Отже, воістину хрест – наше свято. Він отверз рай; ввів у нього розбійника; здійснив дві найвеличніших справи: і рай отверз і розбійника ввів, повернув йому давню вітчизну, привів його в рідне місто. Тому нікому не треба соромитися високошанованого знамення нашого спасіння, котрим ми живемо, і начала всіх благ, завдяки котрим існуємо. Але як вінець будемо носити хрест Христа, бо через нього вершиться все, що нам потрібно: чи народитися (у хрещенні) – пропонується нам хрест; чи хочемо ми живитися цією таємничою поживою, чи треба прийняти висвячення, чи щось інше зробити, – усюди на нас чекає це знамення перемоги. Тому ми з великим старанням зображаємо його і на домівках, і на стінах, і на дверях, і на чолі, і на серці. Бо хрест є знаменням нашого спасіння, загальної свободи і милосердя нашого Владики, Котрий “…немов ягня, що на заріз ведуть його” (Іс. 53, 7). Тому, коли знаменуєшся хрестом, то уявляй всю значущість хреста, гаси гнівта всі інші пристрасті. Коли знаменуєшся хрестом, нехай на чолі твоєму виражається живе уповання, а душа твоя робиться свобідною. Бо не просто перстом треба його зображати, але необхідно, щоб цьому передувало сердечне бажання і цілковита віра. Якщо так зобразиш його на обличчі своєму, то жоден з нечистих духів не зможе наблизитися до тебе, бачачи той меч, котрим він уражений, бачачи ту зброю, від якої отримав смертельну рану. Бо якщо і ми з трепетом позираємо на ті місця, де страчують злочинців, то уяви, як жахається диявол та демони, бачачи зброю, котрою Христос зруйнував всю силу їхню і відсік голову змію. Отже, не соромся такого великого блага, і не засоромить тебе Христос, коли прийде у славі своїй, і коли це знамення з’явиться перед Ним світлішим від найяскравіших сонячних променів. Тоді хрест цей самою появою своєю ніби скаже у виправдання Господа перед усім всесвітом, і засвідчить, що з Його боку все зроблено, що тільки треба. Це знамення і в минулі, і в теперішні часи відкривало зачинені двері, відбирало силу у шкідливих речовин, робило недійовою отруту і лікувало смертельні поранення звірів. Бо якщо воно отверзло браму пекельну, відкрило твердь небесну, знову відкрило вхід до раю і розтрощило міцність диявола, то немає нічого дивного, що воно перемагає силу отруйних речовин, звірів і таке інше . І так закарбуй хрест у голові своїй, і обійми спасенне знамення душ наших. Якщо біля нас хрест, тоді демони вже не страшні і не небезпечні; смерть вже не смерть, а сон. Хрестом усе вороже нам скинуто і зневажено. Хрест є наша похвала, початок всіх благ, завзяття і вся наша окраса.

Бес. про хрест і розб. 54 Бес. на Єв. Мт.

Залишити відповідь