Повчання 4

Теодор Студит “Повчання для подвижництва монахам”

monach_31. Пам’ятайте про смерть і звіт перед Богом, ревні будьте у ваших обітах.
2. Оберігайте вуста ваші.
3. Які брати для настоятеля є руками, очима й ногами.
4. У нас і фізична праця є духовна; трудіться, заохочуючи один одного…
Христос із вами.
5. Куховару наука й духовна заохота.

1. Оглянемо висоти небесні і глибини земні, оглянемо єство наше й побачимо, що ми, як люди, помираємо й переносимося звідсіля в позасвітові краї, за межі світу цього. Без ніякого прикриття постанемо тоді перед лицем праведного Судді, щоб дати звіт за діла наші; після чого прийме нас або Царство Небесне, – коли праведно жили, – або вогонь незгасний, – якщо в гріхах перебували. Тож будемо безперервно збуджувати цю ревність до угодного Богові життя, з якою ввійшли до цієї оселі, пригадуючи собі, які слова ми промовляли тоді та які обіти складали, і будьмо свідомі свого обов’язку завжди дотримуватися того, бо за словами цими і судити нас будуть.

2. Бережіть уста ваші в чистоті, говоріть завжди лиш те, що приємне Богові. Ні лестощів собі не дозволяйте, ані докорів незаслужених “Ніяке погане слово нехай не виходить із уст ваших” (Еф. 4,29).

3. Ті з вас, які працюють, є руками моїми. Тож трудіться, руки мої, і не втомлюйтеся, до належного простягаючись, бо “рамено Господнє буде вас скріпляти” (Пс. 89,22). Очима моїми є ті, що приставлені за іншими глядіти. Тож дивіться правдиво, попереджаючи й остерігаючи від падіння тих, які можуть йому піддатися, щоб і самі ви були гідні опіки Божої. І ноги я маю. Ноги мої! Стійте на праведній дорозі Божих заповідей. Це ті, що мужньо й благодушно носять тягарі інших братів, за що, коли й надалі перебуватимуть у такому настрої, будуть віднесені до вічного блаженства. Цими словами я хочу підняти тих, що занепали, ревність збудити в тих, що розлінилися, мужності надати тим, що впали духом.

4. Радійте, втішайтеся, ревністю окриляйтесь. Не відвертайтеся ні від чого, – ні від духовних, ні від тілесних трудів, бо й усе тілесне наше є духовним, якщо посвячене Богові. До того ж, хто й у тілесному ретельний, той ретельний і в духовному. Спонукайте один одного і підтримуйте в молитвах, і в послухах, і в смиренні. Взаємно направляйтеся до всякого добра, чиніть усе пристойно та розважливо. Учіться один в одного й допомагайте один одному і будете тоді “Христове тіло і члени, кожний зокрема” (1 Кр. 12,27). Я так і вірую, що Христос – голова ваша. Його Ім’я, маючи за главу, кого вам боятися? І чого ви з Ним не отримаєте? – Неба й землі володарями будете і все обіцяне успадкуєте.

5. І до тебе, кухарю, дитино моя, слово від мене. Ти повсякчасно борешся в огні, дрова рубаєш, їства вариш, воду носиш, овочі чистиш і миєш, лице своє задимлюєш, одяг забруднюєш, піт проливаєш і знемагаєш від жару, стараючись вчасно подати братам усякі наїдки, – тебе зі святими вшановуватимуть і лоно Авраама теплом тебе зігріє. Тільки в терпінні будь терплячим, у радості день свій проводь і настільки будь старанним і ретельним у своїй праці, щоб служіння твоє навіть уночі тобі снилося. Із самого ранку, наче вогонь, спрямовуйся до послуху свого і переможцем вийдеш, гідно виконавши свою працю.

Залишити відповідь