Повчання 40

Теодор Студит “Повчання для подвижництва монахам”

Sv_Teodor_Stydit_2Страх Божий відвертає мечі наших ворогів.
Переносьте образи.
Не хваліться зовнішніми перевагами, сумирні будьте та покірні.
За це будете з мучениками.

Із тривалого досвіду ви уповні спізнали Богу приємний спосіб життя в чернецтві. Ні в якому разі не вагайтеся і не відходьте від добрих переконань ваших. Полюбіть те, що вам наказане, та у всьому його дотримуйтеся; і до мене майте любов, бо сам я люблю вас понад усе на світі. Але й ворог має багато підступів і легко засіває зло між нами та всередині нас. І лише ті, що сповнені страхом Божим, далеко від себе відвертають вкрай ослаблені мечі його, як сказав священномовний Давид (Пс. 76,4; 89,44), жваво беруться до подвигів благочестя та щиро пориваються до небесних споглядань і ділань.

Ось я, немовби у єстві вашому перебуваючи, бачу та чую, як виривається жорстоке слово проти когось із братів: докір, паплюження чи щось подібне. Але ти, брате, отримавши таку образу, не ставай звіром лютим, та духом не падай, будь міцним і непохитним. Бо паплюження й осоромлення падають на того, хто їх виве¬ргає, а хто безпристрасно приймає їх, тому перемога належиться; він виявляється чоловіком Божим, а той – рабом заклятим, що губить себе в отой час.

Настійно вас благаю: не сваріться, не ображайте один одного і брів високо не піднімайте, не будьте велемовними, не хваліться, що краще співаєте, більше трудитеся, що побожніші чи, деколи, за світськими мірками, шляхетніші, або вродливіші. Про це й говорити не слід. Але у всьому покривайтеся смиренномудрістю і через покору та послух схиляйтеся перед Господом і перед старшими в обителі.

Прямуйте отою дорогою – і не будуть марними труди ваші та даремними подвиги. Це благовіщу вам перед лицем Господа, Бога нашого, святих Його ангелів та усім творінням, що ви, провівши гідно біг свій, торжествувати будете з мучениками, лоно Авраама вас буде леліяти на віки вічні та хор праведників прийме вас до свого гурту.

Залишити відповідь