Зміст повчання:
- Ставлячись до економа як до незалежної влади, ви входите у двовладдя та поділ, а при розділі влади царство не встоїть.
- Я повністю належу братам; іншого чогось і не потрібно.
- Єдиновладний Господь так визначил, щоб і в людському суспільстві було єдиновладдя.
1. Не знаю, чи від незнання, чи з неуважності, чи з лихого умислу, славите ви економа мені на ганьбу та висуваєте його особу на моє осоромлення, бо часто чути від вас: «Якби тут був економ, то ця справа була би зроблена не так, а набагато краще. І де той економ? Що ж він на це скаже?» І все це говориться при мені. А інші додають: «Почекай, почекай! Економ усе це виправить та впорядкує». Але чи так воно має бути? І чи добре це для нього, для вас і для мене? Себе ви показали дітьми непокори, його — здатним виступити за межі свого чину та повноважень, мене — як такого, хто чинить не за волею Божою, а за тілесним уподобанням, тобто небезсторонньо та з надмірної прихильності до брата. Чи не бачите, що тим ви уводите двох панів, двох владик, два начала. Голос же Господа нашого Ісуса Христа прорік: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто, чи дім, розділені в собі самому, не встояться» (Мт. 12:25). Двовладдя це вже — багатовладдя, від багатовладдя постають групи, а групи — причина поділу та розкладу. Навіщо ж ви самі на себе накликаєте біду, не тримаєтеся в межах свого чину, як воно має бути, а його самого відхиляєте від належного?
2. Грішний я та негідний, але зрікшися всього, насмілююся перебувати на цьому місці святому — у безумстві своєму наважуюсь так говорити — що ні в чому не відхиляюся від належного, ні заради брата, ні заради вуя, ні заради батька чи матері, ні заради рідні, ні, взагалі, заради чого б там не було тілесного, але якби мені довелося тіло своє віддати, чи кров свою пролити — готовий я з Божою поміччю і за молитвами отця мого піти на це, щоб лишень не вчинити чогось на шкоду вам і собі.
3. Єдиний є Господь і Законодавець, як написано, одна влада та одна Богоначальність над усім. Ця єдиноначальність — джерело всієї премудрості, милосердя і благодіяння — шириться на усі сотворіння, що отримали початок від благодаті Божої без їхньої на те волі, а свобідно, за Божою подобою, дано порядкувати у своєму житті лише одній людині. Бо божественний Мойсей в описі про походження світу наводить слово, що вийшло з уст Божих: «Сотворімо людуну на Наш образ і на Нашу подобу…» (Бт. 1:26). Звідси походження будь-якого начальства й усякої влади між людьми, насамперед, у Церквах Божих — один патріарх у патріархаті, один митрополит у митрополії, один єпископ у єпархії, один ігумен у монастирі, та й у світському житті, як хочете знати, один цар, один полководець, один капітан на кораблі. І якщо при цьому не управляла б усім цим влада одного, то ні в чому не було би ладу й порядку, та й не до добра було би воно, бо різновладдя все руйнує.