Іван Золотоустий “Повчання” Господь запропонував нам такі умови стосовно ближніх, які не становлять нічого трудного. “Все, отже, що бажали б ви, — говорить Він, – щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм” (Мт. 7, 12). Чи бачиш, що Він не прописав нічого чужого, але те саме, чого і раніше вимагав закон природний? Як ти […]
Необхідні умови стосовно ближнього Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Велике зло гнатися за першими місцями, а не дивитися на істинний пожиток. Будемо наслідувати патріарха Авраама, котрий поступився Лоту кращою землею, і ніколи не будемо захоплювати першість, але послухаємо пораду блаженного Павла, котрий говорить: “Пошаною один одного випереджайте” (Рим. 12, 10) і намагатимемося зневажати себе у всьому. Бо саме це і дає
Смиренномудрість віддає перевагу ближньому Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Намагатимемося ухилитися від згубної пристрасті — гордості, щоб ми не підпали однаковому з дияволом засудженню, щоб ми не зазнали однакового з ним покарання, щоб ми не стали причасниками його мук. “Не новонавернений, – говорить Апостол, – щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд” (1 Тим. З, 6). Тобто той, котрий загордився, понесе
Початок гріха – гордість Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Найбільша доброчесність – приписувати все Богу і нічого не визнавати своїм, нічого не робити для здобуття слави людської, але все робити для Божого блага. Бо лише Він, а не хто інший, потребує від нас звіту про всі справи наші. Та в наш час цей порядок порушено. Бо сьогодні ми не стільки боїмося
Іван Золотоустий “Повчання” Якщо ми постійно будемо пам’ятати про Бога та Божі благодіяння, то вже не зможемо пам’ятати про зло; “ бо, – говорить Пророк, – коли згадаю на моїй постелі Тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про Тебе” (Пс. 63, 7). Завжди треба пам’ятати про Бога, та особливо тоді, коли розум знаходиться в спокої,
Повчання про молитву Читати далі »