Іван Золотоустий “Повчання” Навчимося поступливосте і лагідності у Спасителя: “…навчіться від Мене, – говорить Він, – бо Я лагідний і сумирний серцем” (Мт. 11, 29), і відкинемо всяку гнівливість. Повстане хто проти нас, – тож будемо ми смиренні. Стане хто чинити з нами нахабно, — тож будемо ми послужливі. Буде хто говорити в’їдливо і терзати […]
Про поступливість та лагідність Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Господь запропонував нам такі умови стосовно ближніх, які не становлять нічого трудного. “Все, отже, що бажали б ви, — говорить Він, – щоб люди вам чинили, те ви чиніть їм” (Мт. 7, 12). Чи бачиш, що Він не прописав нічого чужого, але те саме, чого і раніше вимагав закон природний? Як ти
Необхідні умови стосовно ближнього Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Велике зло гнатися за першими місцями, а не дивитися на істинний пожиток. Будемо наслідувати патріарха Авраама, котрий поступився Лоту кращою землею, і ніколи не будемо захоплювати першість, але послухаємо пораду блаженного Павла, котрий говорить: “Пошаною один одного випереджайте” (Рим. 12, 10) і намагатимемося зневажати себе у всьому. Бо саме це і дає
Смиренномудрість віддає перевагу ближньому Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Намагатимемося ухилитися від згубної пристрасті — гордості, щоб ми не підпали однаковому з дияволом засудженню, щоб ми не зазнали однакового з ним покарання, щоб ми не стали причасниками його мук. “Не новонавернений, – говорить Апостол, – щоб, розгордівши, не потрапив під дияволів осуд” (1 Тим. З, 6). Тобто той, котрий загордився, понесе
Початок гріха – гордість Читати далі »
Іван Золотоустий “Повчання” Найбільша доброчесність – приписувати все Богу і нічого не визнавати своїм, нічого не робити для здобуття слави людської, але все робити для Божого блага. Бо лише Він, а не хто інший, потребує від нас звіту про всі справи наші. Та в наш час цей порядок порушено. Бо сьогодні ми не стільки боїмося
Іван Золотоустий “Повчання” Якщо ми постійно будемо пам’ятати про Бога та Божі благодіяння, то вже не зможемо пам’ятати про зло; “ бо, – говорить Пророк, – коли згадаю на моїй постелі Тебе, під час нічних чувань розмишлятиму про Тебе” (Пс. 63, 7). Завжди треба пам’ятати про Бога, та особливо тоді, коли розум знаходиться в спокої,
Повчання про молитву Читати далі »
Про святу чотиридесятницю Зміст: Духовна десятина року: Математичне й богословське обґрунтування Великого Посту як десятини від 365 днів року, встановленої Апостолами для очищення гріхів. Два види обжерства: Чітке філологічне та аскетичне розрізнення між гортанобіссям (лемаргією) та черевобіссям (гастримаргією). Притча про старечу скарбничку: Повчальна бесіда авви Дорофея про те, чому молоді ченці не мають права безтурботно
До деяких келіотів, які запитали преподобного авву Доротея про відвідування братії Зміст: Дві половини духовного життя: Чому перебування в келії та відвідування отців є рівноцінними частинами чернечого подвигу, де одне підносить, а друге випробує неміч. Мета братнього відвідування: Три причини для виходу з келії — явлення любові, вивчення Слова Божого та пізнання власного душевного устрою
До наставників у монастирях і до учнів, як треба наставляти братію і як слухатися наставників Зміст: Приклад діла над словом: Чому настоятель має навчати братію насамперед власним життям, працею та плодами Духа. Мистецтво догани: Як правильно обирати час для зауважень і чому часті звинувачення ведуть до нечутливості учнів. Смирення у владі: Настанова наказувати не владно,
До брата, який проходить келарську службу Зміст повчання: Правильне ставлення до речей: Як уникати роздратування і злопам’ятності через втрату чи псування монастирського майна, розпоряджаючись ним як Божим, а не своїм власним. Золота середина келаря: Баланс між відсутністю пристрасної прив’язаності до речей та обов’язком дбайливо й старанно піклуватися про них. Постійне вправляння у думках: Чому знання