Зміст повчання:
- Кожен нехай усе більше й більше вдосконалюється у своїх чеснотах; слухняний у послусі; покірний у покірності; працелюбний у трудах.
- Хто в якому послусі поставлений, у ньому нехай і старається.
- Якщо так будете чинити, то утішить вас Господь і тут, і в житті майбутньому.
1. Як розпочали, так і продовжуйте, і не тільки не припиняйте чинити добрі справи, але ще більше й більше їх приумножуйте, сильніше й сильніше розпалюйтеся духом і поспішайте до висот життя небесного. Слухняний — ще більше слухайся, щоб зібрати плоди слухняності, підкоряючись не лише перед старшими, але й перед звичайними людьми, без шуму і спротиву, що б вони не наказували. Покірний — упокорюйся ще більше й більше, у वсьому поступайся і з усім погоджуйся, будучи невисокої думки про себе, у нужденній зовнішності, у розмові тихій і в малослів’ї, і не дивись на те, що, може, походиш зі шляхетного роду, або довго вже перебуваєте у схимі, або займаєш чин якийсь високий та виконуєш важливі доручення, а до цього додам: очей не піднімай і суворих поглядів не приймай, і ходи якоїсь особливої, через те, що ти розумний, ставний, мову приємну маєш, до усього здатний, чи щось інше є у тебе похвальне. Працелюбний і старанний у виконанні даного йому послуху, який задля Господа, а не для людей, працює, нехай ще і ще виявляє себе діячем непосоромленим, беручись до найважчих робіт і радіючи в переконанні, що за перевтому заради свого ближнього йому нагорода велика у скарб збирається на небесах.
2. Будемо всі разом — келар, шпитальник, писар, садівник, городник, швець, кухар, економ, учитель, сторож, будильщик1, уставщик2, паламар, пекар, тесляр і будь-хто інший, що до малого чи великого приставлений, будемо з невгасимим жаданням вічних благ змагатися до того, що попереду, мужньо нести труди свої, усе з радістю переносити, усе, що миле Богові, чинити, і самим собі приносити користь та жертвувати собою заради ближнього до такої міри, щоб кожен був готовий і життя своє за брата віддати.
3. Якщо так будете чинити, то утішить вас Єдинородний Син Божий, Який заради послуху перед Богом Отцем так понизив себе до безмежної покірності, що слугою став Владика всіх і всього, смерті зазнав, і то смерті хресної. Радощі будуть і веселощі невимовні мені, грішному, і вам, виконавцям заповідей, бо не лишень тут прославленими будете кожним, хто бачить ваші справи, вашу боротьбу з неприятелем і відбиття його ударів та підступів, але й у житті майбутньому, де будете радіти перед лицем слави Христа Бога разом із хорами ангельськими, там, де танцюватимуть і співатимуть: «Усі мої джерела в Тобі!»