Зміст повчання:
- Попри віру та любов до мене, будьте працьовитими; розпорядники, керуйте робітниками розумно, а підлеглі виконуйте оте сумлінно.
- Будьте далекими від насмішливості й не засмучуйте один одного; будьте навзаєм добрими і шанобливими та уникайте всього докірливого і спокусливого.
1. Молю Бога, щоб не занепала віра ваша й не охолола любов духовна до мене покірного, але щоб усі ми були поєднані в одному розумінні (1 Кор. 1:10) та в ревності однаковій до виконання заповідей Господа нашого Ісуса Христа. Знаю, що страждаєте, злигоднів зазнаєте, тяжкі труди піднімаєте, піт проливаєте. Але не попускайте, благаю вас, заради любові Господньої, і терпеливо продовжуйте діяти у подвизі належному та нехай у радості увінчають вас на небесах. І я бажав би працювати разом із вами, якби не хвороба ніг моїх, і я бажав би разом із вами ходити на роботу й упокорювати працею тіло своє. Блаженно бо посильно трудитися разом із братами і добре брати участь у їхніх польових роботах. Такою працею ви освячуєте тіла свої, а душі свої робите безпристрасними, як правдиві трударі Господні, якщо тільки в належному розумінні заховуєте те, що вам наказане, тобто, якщо зверхники та розпорядники зі страхом Божим і співчуттям до братів дають розпорядження, а підлеглі виявляють до зверхників покору та послух. Тож дивіться, зверхники, не додавайте роботи до робіт та рядіть не без співчуття і не без піклування, але праведно, добросердно, братолюбно та розважливо: бо не у всіх братів однакова вдача, вік і сили. З тією лише умовою отримали ви старшування над братами, і блаженні ви, якщо так будете чинити, бо дари великі та щедроти будуть вашим надбанням у вічності. Глядіть і ви, підлеглі, та з покірністю приймайте розпорядження головуючих і дійте покірно в доброті серця.
2. Нехай не буде у вас сміху, щоб не образити Господа, нехай не буде пустомовства, щоб не засмутити Духа Святого, нехай не буде між вами і неприязної гіркоти один до одного. Бо сказав апостол: «Усяка досада, гнів, лють, крик та хула мусять бути викоріненні з-посеред вас разом з усією злобою» (Еф. 4:31), і ще: «Жодне погане слово нехай не виходить з уст ваших, а лише гарне, що може в потребі повчити, і щоб це вийшло на користь тим, які чують його» (Еф. 4:29). «Будьте… добрі один до одного» (Еф. 4:32), тихі, братолюбні, «терплячи один одного в любові» (Еф. 4:2), «носіте тягарі один одного» (Гал. 6:2), поблажливо, прощаючи, поважаючи один одного, поступаючись перевагою, в побожності та страху Божому. Якщо ви так чините і так життя проводите, то ви святі мої, а, вірніше — Божі, ви — ангели Його на землі, ревнителі влади, служителі слави Його, спадкоємці Царства Небесного, співмешканці святих і жителі раю, яким дано насолоджуватися приготованими для них немислимими благами. Тому молюся про це, прошу та благаю, нехай завжди до Бога направляються стопи ваші, щоб набиралися ви наснаги у могутності сили Його, щоб не було спокуси між вами, ні спотикання, ні смертельного непослуху, ні тяжкого нарікання, ні омертвляючої зарозумілості, ні бажання якогось лихого, що варте осуду, ані чогось іншого, забороненого та злочинного. Світло розуму Божого нехай передує вам у кожному русі та справі, мирне впорядкування нехай направляє вас та тиша братолюбства нехай запанує серед вас. Господь Бог нехай приставить до вас ангела миру, вірного наставника душ і тілес ваших, щоб удень і вночі відганяв від вас злих демонів та спрямовував вас до життя благого!